top of page
Пошук

СТРАШНА КАЗКА

10.08-23.08.2023

Поліна Кузнєцова


Це було влітку або, може, взимку, не можна було сказати точно, бо нічого не

було тим, чим здавалось… Небо було блакитне, а хмаринки білі, але, якщо

придивитись, все було чорним: земля змішалась з плоттю, а вода з кров'ю,

але ж зеленіла трава і квітли соняшники.

Легкий шлях виявлявся складним, а неможливий найкоротшим.

Але ж інколи було зовсім навпаки. Інколи все було як було.

Втомлений шукав спокій, але каміння постійно зривалося з гори. Всюди

лунала пісня, але то був гучний стогін. Сміливі боялись грому, а безтурботні

переймались. Друзі забули один одного, а чужий нагодував чужого, а інколи,

навпаки, всі були разом, кожен був братом і сестрою, кожен рятував

кожного. Гуртом долали ворога, а інколи сумували. Герої вмирали, але

інколи повертались і були людьми.

І все-таки чорне було чорним, а біле білим, але не завжди.

Віра змінювалась розчаруванням, а розчарування надією.

І підіймались хвилі та спадали вниз.

Довіра була теплою, але оберталась зневірою і навпаки. Все легке стало

важким, а красиве складним.

Молодість старіла.

Смерті стало так багато, що можна було лише танцювати.

Але народжувались діти й була любов.

На жаль, любов забувалась і наступала самотність, а потім знову співали

птахи.

Інколи наступала ясність, і правда, як вітер, підіймала крила.

А потім то була не правда.

Пам'ять була глибока, але відразу зникала.

І дороги, дороги, дороги...

Смішне виявилось справедливим, а страшне нікчемним.

Все швидко змінювалось, але не було нічому кінця.


Одного разу хтось не витримав і втратив розум.


А ще були Боги, красиві та всесильні, у них були золото і вогонь. Але боги

загубились в дрібницях. Інколи вони піклувались, інколи грались як діти. Боги

дали надію, а потім забули. А може, то були зовсім не боги, але то вже інша

казка.


Більша частина зібраних тут робіт присвячена останній зимі у Києві, яка для мене ніяк не

закінчується. В якусь мить я відчула, що складнощі пов'язані з війною поступово змінюють мене,

деформують. Близькість до війни, якщо ти навіть ніяк не залучений, схожа з близькістю до чорної

діри: змінюються і час, і простір, і тіло, і розум. В якусь мить мені здалось, що я бачу справжнє

пекло, і воно схоже на балаган.



















Comentarios


bottom of page