26.09 — 09.10.2026 У туманних осінніх ранках Київські пагорби на полотнах Олександра Левіча постають як простір пам’яті — місце, де легенда, історія та сучасність існують одночасно. Тут нашаровуються століття, легенди, зниклі архітектури й образи, що продовжують жити незалежно від часу. Минуле тут не залишається позаду — воно час від часу повертається, змінюючи свою форму. Київ постає не як застиглий історичний міф, а як живий простір, у якому минуле вступає в діалог із сучас

05.09 — 25.09.2025 Народився в м.Ровеньки Луганської області. Його шлях у світ мистецтва почався з ізостудії у рідному м.Ровенки, продовжився навчанням у Луганському художньому училищі, та у Київському державному художньому інституті. Своїми вчителями вважає Євгена Кириченко, Тамару Капканець, таких знаних художників, як Андрій Чебикін, Леонід Чічкан, Георгій Чернявський, Володимир Болдирєв. Член Національної спілки художників України з 1987року. Лауреат конкурсу, присвяч

15.08-04.09.2026 «Світло є» - ця проста фраза може звучати по-різному: як твердження, як спостереження, як надія. Світло – одна з найматеріальніших речей у живописі. Його неможливо торкнутися, але саме воно дозволяє побачити форму, воно проявляє предмет і водночас змінює його. А іноді залишається лише невеликим світлим фрагментом у великій масі темного, і саме цей фрагмент стає центром картини. Світло організовує простір, виділяє головне, приховує другорядне і створює особли