Ед ПотапєнковСВІТЛО Є. Присвята Києву

23 серп.

Читати 1 хв

15.08-04.09.2026

«Світло є» - ця проста фраза може звучати по-різному: як твердження, як спостереження, як надія.

Світло – одна з найматеріальніших речей у живописі. Його неможливо торкнутися, але саме воно дозволяє побачити форму, воно проявляє предмет і водночас змінює його.

А іноді залишається лише невеликим світлим фрагментом у великій масі темного, і саме цей фрагмент стає центром картини.

Світло організовує простір, виділяє головне, приховує другорядне і створює особливий стан між видимим і невидимим.

В наш час світло набуло ще більшої цінності. Сьогодні ми дивимося на нього інакше. Коли світла стає мало, його значимість раптом стає очевидною. Тоді світло набуває ще одного значення- «світла сторона» -не як протиставлення темряві, а як надія., як здатність бачити, помічати, пам’ятати, створювати. Як внутрішній рух назустріч життю.

Можливо, тому в живописі ми знову і знову повертаємось до світла. Бо світло - це не тільки те, завдяки чому ми бачимо життя. Світло - це саме життя.

І поки ми можемо його бачити, поки ми можемо його відчути, поки ми можемо його створити, світло є!